«Нормальне життя»

У критиці українських законопроектів про декомунізацію лунає цікавий аргумент: радянську епоху не можна сприймати виключно крізь призму злочинів радянського режиму, адже в ній були й позитивні аспекти. Вона давала змогу мільйонам жити нормальним життям, бути щасливими, вчитися, працювати. Аргумент не зовсім коректний, та може видатися переконливим, бо частка правди в ньому є.

Композитор свободи

30.01.2015
Філіпп де Лара
Україна двічі змінила моє життя, уперше – коли я відкрив цю країну, шляхетність її народу, його трагедії та боротьбу за волю, що є взірцем для Європи, а вдруге – коли ознайомився з музикою Валентина Сильвестрова. Геній, оновлення сучасної музики, невичерпна краса, багатство форм і почуттів. Я вагаюся перед пишномовністю означень, які спадають мені на думку, коли я хочу передати, як впливають на нас ці твори. Але відчуваю, що мені дають право уживати їх суголосні відгуки багатьох видатних композиторів сьогодення, які вбачають у Сильвестрові “проводиря на точно визначеному шляху” (Софія Губайдуліна), композитора, важливого для інших композиторів (Арво Пярт), а також для інтерпретаторів серед яких перед усім слід назвати хормейстера Миколу Годбича, чий талант, так би мовити, становить одне ціле з хоровими творами маестро.

Login

Register | Lost your password?