Суспільство


Православні з Франції, України, США, РФ та Нідерландів попросили вибачення у греко-католиків України

“10 березня 1946 року, у Львові, Російська Православна Церква насильно включила Українську Греко-Католицьку Церкву до свого лона під тиском радянської влади. У той момент, коли учасники собору 8 і 9 березня голосували за «возз’єднання» своєї Церкви з Московським Патріархатом, усі українські греко-католицькі єпископи перебували у в’язниці під вартою. 216 священиків та 19 мирян, зібрані у львівському Свято-Юрському кафедральному соборі силами НКВД (попередника КГБ), здалися на милість «Ініціативній групі», керованій о. Гавриїлом Костельником та двома нововисвяченими православними єпископами – Антонієм Пельвецьким та Михайлом Мельником

Береги Ереба

Ноктюрн для зраненої України Дені Кардіно «Але ж ідеться про людину!» Сен-Жон Перс Підіймись із цієї могили цієї ночі, розлий на своєму зневаженому обличчі ув’язнене світло, воду чисту, яку руки твої хотіли б піднести до мертвих вуст. Лише ти один з осяяного народу умів перед світом затьмареним дати нечуваний спів своїх  древніх літургій. У далині […]

Виступ Президента України Петра Порошенка в Кнессеті Ізраїлю 23 грудня 2015 р.

Шановний пане Голово, Високоповажні члени Кнессету, Пані та панове! Шалом! Перш за все хочу подякувати за високу честь виступити у Кнесеті – і серці, і мозковому центрі ізраїльської демократії. Щиро вдячний ізраїльській стороні, Президенту, Прем’єр-міністру та особисто моєму доброму другові, панові спікеру Юлію Едельштейну за таку виняткову можливість. Сприймаю її як факт високої поваги і шани не лише […]

Чесність – як код демократії

Наталія Безвозюк 22 грудня, 2015 Оксана Пахльовська і Ярослава-Франческа Барб’єрі – про Україну європейську, її історію, літературу і сьогодення Попри чималий опір середовища, Оксана Пахльовська, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», вкорінює україністику в Європі. При цьому науковець і письменниця переконана: українці зобов’язані самостійно переосмислити власну культуру, це – питання національної безпеки і виживання. Донька пані Оксани […]

«Путін сидить у кожній російській людині»

Тридцять п’ять років білоруська письменниця Світлана Алексієвич, лауреатка численних міжнародних нагород, яку минулого року номінували на Нобелівську премію, а цьогоріч — на премію Ришарда Капусцінського, писала свій цикл книжок про homo sovieticus під назвою «Червона людина. Голоси утопії». Останній із п’яти творів «Час секонд-хенд (кінець червоної людини)» було видано російською мовою 2013 року, 2014-го, завдяки видавництву «Дух і літера», — з’явився в українському перекладі. І ось цього року на «Книжковий Арсенал» приїхала сама авторка — аби побачити своїх українських читачів та розповісти про новинку. Зустріч зі Світланою Алексієвич модерували директор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов та письменниця Оксана Забужко.

Нації виходять з кризи завдяки культурі, релігії, ідеї державності та національних інте­ресів

Нація — це історична особистість. Етнос перетворюється на націю тоді, коли стає суб’єктом історичного розвитку. І Україна саме в XVII столітті, коли формується українська нація, стає суб’єктом світової історії. Козаки були головною військовою силою Європи в захисті проти турків. Майже при всіх європейських дворах в якості військової сили і охорони були козаки.

ПРО РЕГІОНАЛЬНУ ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ: 600-РІЧЧЯ ОДЕСИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОЕКТ УКРАЇНИ

23.02.2015
Оксана Довгополова
Декілька днів тому здивований пересічний одесит дізнався, що серед державних свят України цього року зазначено 600-річчя його рідного міста. Першою реакцією на це може бути тільки здивування – ми ж нібито минулого року святкували 210 років… Автор цих рядків перевірив цю реакцію на курсантах-першокурсниках Одеської морської академії – на питання «Що нового відбулося в розумінні історії Одеси цього року?» діти заклякли та з сумнівом перепитали «Вибухи?» А потім зніяковіло намагалися зрозуміти, чому ми отримали додаткові чотириста років та навіщо? Питання «навіщо?» насправді зараз є головним для історичної пам’яті Одеси.

Євген Сверстюк. Світло посеред темряви

02.12.2014
Тетяна Терен
Учора ввечері не стало Євгена Сверстюка…
Всі помітили цей символічний збіг: один із учасників Ініціативної групи “Першого грудня” помер саме цього дня.
Великі люди відходять несподівано. Ще кілька тижнів тому він їздив за кордон, у вересні встиг побувати на Форумі видавців у Львові, приходив на інтерв’ю і на творчі зустрічі.
Євген Олександрович був із того покоління інтелектуалів, які працювали відразу в кількох напрямках: Сверстюк був поетом, філософом, публіцистом, перекладачем, критиком, громадським діячем.
Був автором одних із найважливіших самвидавних українських текстів — “Собору у риштованні” і “З приводу процесу над Погружальським”.

Наш біль і страждання не повинні залишитися для нас кайданами

23.11.2014
Борис ҐУДЗЯК
Слово в Соборі Паризькою Богоматері 23 листопада під час поминальної Літургії за жертв Голодомору, героїв Небесної Сотні та загиблих на сході України
Ці дні листопада сповнені для нас, українців, особливого символізму, в них тісно переплелось минуле і сучасне, радість і біль, відчай і надія. Ми поминаємо жертв Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 рр. Ми молимося за упокій воїнів, що щодня гинуть на східних кордонах України. Ми згадуємо чисту жертву Небесної Сотні, тих, які віддали своє життя за солідарність і громадянську відповідальність. Молимося за постраждалих через анексію Криму, зокрема за наших братів-мусульман кримських татар, яких вже вдруге позбавляють батьківщини.

Життя європейців: життя пенсіонерів в Італії

Про пенсійну систему в Італії, про можливості кар’єри після 60 років, та про відмінності поміж Францією та Італією Томмазо розповів проекту “Життя європейців”.

Італійська система пенсій зазнала важливих реформ в останні десятиліття. Достатньо тривалий час зобов’язання держави у виплаті пенсій перевищували її ресурси. У середині 1990-х стало зрозуміло, що неможливо втримати пенсії на попередньому рівні без суттєвого збільшення зборів у державний Пенсійний фонд – зборів, які й без того були одними з найвищих у Європі. “Населення в Італії старіє, з часом дедалі більше літніх людей та дедалі менше молоді – звідки візьмуться гроші на пенсії?”, – розповідає Томмазо.

Сторінка 1 з 3123

Login

Register | Lost your password?