Home

Тема

Виступ Президента України Петра Порошенка в Кнессеті Ізраїлю 23 грудня 2015 р.

Шановний пане Голово, Високоповажні члени Кнессету, Пані та панове! Шалом! Перш за все хочу подякувати за високу честь виступити у Кнесеті – і серці, і мозковому […]

Категорійне насильство і категорійна відповідальність

Текст доступний в російській та англійській версіях.

Андерс Ослунд

Андерс Ослунд також часом Андерс Аслунд (швед. Anders Åslund, нар. 1952) шведсько-американський економіст і дипломат, провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та […]

Енн Епплбом

Енн Елізабет Епплбом (англ. Anne Elizabeth Applebaum, *25 липня 1964,Вашингтон) — польсько-американська історик, письменниця і журналістка. Редактор «The Economist» і член видавничої ради «The Washington Post». […]

Озброюйте Україну або падайте перед Путіним

31.08.2014

Бен Джуда

МОСКВА – Росія і Україна в даний час в стані війни. Принаймні, 2200 людей загинули в конфлікті; тисячі більше може померти ще. Західні держави – Америка, Європа, НАТО – зараз не мають хороших варіантів, але вони не можуть нічого не робити.

Бернар-Анрі Леві

Бернар-Анрі Леві — французький філософ, письменник, політичний журналіст. У 1976 році – співзасновник групи «Нові філософи»; регулярно пище огляди в щотижневику «Le Point», володіє часткою […]

Адам Міхнік

Адам Міхнік – польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент, головний редактор «Газети Виборочої». Народився 17 жовтня 1946 року в сім’ї  комуніста (діяча Комуністичної партії Західної […]

Галина Аккерман

Галина Аккерман – письменниця, історик, журналіст та перекладач, спеціалізується на дослідженні політики Росії та сучасних пострадянських країн. Оригінал: http://duh-i-litera.com/

Росія та Європа: спокушання Мюнхеном-1938

18 березня, 2014  Олексій Панич, професор філософії, Київ Чимало європейців бояться і дивуються: невже Путін, вводячи у Крим російські війська, справді готовий одним рухом зруйнувати […]

Йосиф Зісельс

Йо́сиф Зі́сельс (2 грудня 1946, Ташкент) — єврейський громадський діяч. Дисидент. Біографія Народився в місті Ташкенті в 1946 році в сім’ї службовця. Закінчив фізичний факультет […]

Костянти́н Сіго́в

Костянти́н Сіго́в — філософ і громадський діяч, директор Центру Європейських гуманітарних дослідженьНаціонального університету «Києво-Могилянська академія» та науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера», головний редактор часопису «Дух і […]

Лілія Шевцова

Лілія Шевцова (1949, Львів) — російський політолог, провідний науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир. Доктор історичних наук, професор політології. Оригінал: uk.wikipedia.org

Людмила Улицька

Людмила Євгенівна Улицька ( 21 лютого 1943, Давлеканово (Башкирія), РРФСР) — російська письменниця. За освітою — біолог, закінчила МГУ. Перші оповідання вийшли наприкінці 1980-х років, […]

Ольга Седакова

Ольга Седакова (26 грудня 1949, Москва, РРФСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладач, філолог і етнограф. Кандидат філологічних наук (1983), почесний доктор богослов’я Європейського гуманітарного університету […]

Тімоті Снайдер

Тімоті Снайдер – американський історик, професор Єльського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та голокосту. Народився 18 серпня 1969 […]

Відкрита лекція Тимоті Снайдера: Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє

Київ, 15-19 травня 2014 року Тімоті Снайдер Відкриту лекцію було виголошено на конференції «Мислити з Україною». Коротко хочу сказати про загальновідому річ, а саме – […]

Григорій Гутнер

Григорий Гутнер  Завідувач кафедрою філософії та гуманітарних дисциплін, доктор філософських наук, професор. Викладач філософії (вступ до философії і логики) та релігіозної філософії (богословський факультет); філософії […]

Едвард Лукас

Едвард Лукас (англ. Edward Lucas; 3 травня 1962) — британський журналіст і публіцист. Кореспондент The Economist по Центральній і Східній Європі. International Section Editor. Автор […]

Мислити з Україною – міжнародна конференція

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за […]

Олег Соснов

Олег Соснов – працює у відділі культури Французького інституту в м. Києві

Олексій Панич

Олексій Панич Київ, Україна Народився 08 травня 1960 р. в Одесі. З 1970 по 2013 рік проживав у Донецьку. Працював на металургійному заводі, на шахті, […]

Оля Гнатюк

Олександра Євгенівна Гнатюк (польск. Aleksandra Hnatiuk; 11 листопада 1961, Варшава) – польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка та популяризаторка української літератури, співробітниця Інституту славістики Польської […]

ПОЛЬСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ІНСТИТУТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ПЛАНУЮТЬ СПІЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) досягли домовленостей щодо відновлення співпраці, яка стосується, зокрема, складних питань спільної історії.

УІНП запропонував польським колегам створити робочу групу з істориків обох країн, темою діяльності якої будуть відносини між українцями та поляками у 1939-1947 роках.

У пошуках формули примирення для України

12.01.2015
Кирилл Говорун
Україна увійшла до особливої категорії країн у світі, які у відносно недавній час зазнали диктатури і тепер шукають шляхів позбавитися її наслідків, у тому числі через примирення тих, хто підтримував диктатуру і хто від неї постраждав. У цьому сенсі Україна є типовим випадком саме для цієї категорії країн. За часів президентства Віктора Януковича ми мали класичну диктатуру з усіма симптомами того, що в Латинській Америці назвали “(не)правління права”.Правничий принцип, за яким Україна жила в останні роки, був сформульований диктатором, а пізніше президентом Бразилії Ґетуліо Варґасом: “Для моїх друзів усе що вони хочуть. Для моїх ворогів – закон.”

Україну потрібно захистити

2.09.2014

Нотатки Бернара-Анрі Леві

переклад з французької Регіна Марьянівська

За декілька днів усе змінилося.

Як повідомляють джерела у НАТО, під Луганськом вже декілька днів перебувають близько тисячі російських солдатів.
Багато десятків російських бронемашин, а саме – Псковської аеродесантної дивізії, перетнули кордон та як мінімум з 25 серпня задіяні у маневрах.
Московські безпілотники щодня цілком безкарно порушують український повітряний простір та літають над передовими розташуваннями київської армії, які відтоді перебувають в оточенні.

Франсуаза Том

Франсуаза Том (фр. Françoise Thom, нар. 1951 р., у Франції) — французький історик, професор історії Сорбонського університету (Париж). Фахівець з історії XX ст., історії комунізму […]

Філіп де Лара

Філіп де Лара – професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму. Співпрацює як критик із відомим у Франції […]

Ярослав Босенко і мистецтво, що розсуває стіни

10.02.2015
Дарина Морозова
Кожен досвідчений дизайнер розуміє, що не будь-який живопис, навіть добрий, можна ввести в оформлення інтер’єру. І це стосується не лише стилістичних, колористичних, композиційних принципів відбору картин, придатних для даного приміщення, – ідеться також і про внутрішнє наповнення твору. Якщо в музеї чи галереї сучасний глядач готовий до найбільш хвилюючих, ба навіть шокуючих зустрічей із мистецтвом, то у твердині власного дому людина схильна надавати місце творам, так би мовити, більш довготривалої дії, які не набриднуть і не почнуть викликати відразу через місяць або через рік.

Євген Сверстюк. Світло посеред темряви

02.12.2014
Тетяна Терен
Учора ввечері не стало Євгена Сверстюка…
Всі помітили цей символічний збіг: один із учасників Ініціативної групи “Першого грудня” помер саме цього дня.
Великі люди відходять несподівано. Ще кілька тижнів тому він їздив за кордон, у вересні встиг побувати на Форумі видавців у Львові, приходив на інтерв’ю і на творчі зустрічі.
Євген Олександрович був із того покоління інтелектуалів, які працювали відразу в кількох напрямках: Сверстюк був поетом, філософом, публіцистом, перекладачем, критиком, громадським діячем.
Був автором одних із найважливіших самвидавних українських текстів — “Собору у риштованні” і “З приводу процесу над Погружальським”.

Ігор Соломадін

Ігор Соломадін – кандидат психологічних наук, вчитель історії, автор курсу «Історія світової культури» (для учнів VI – XI класів). У 1975 році закінчив Харьківський державний університет імені […]

Iз Петром Порошенком

Я знов бачу Петра Порошенка, вперше після його обрання.

Він приймає мене у великому салоні з ліпниною та дивною рожевою позолотою, а камери українських телеканалів знімають перші хвилини нашої бесіди.

Володимир Єрмоленко

Філософ, есеїст Київ, Україна Філософ, публіцист. Доктор політичних студій (Школа високих студій суспільних наук: EHESS, Париж), кандидат філософських наук, старший викладач Києво-Могилянської академії. Експерт МГО […]

Тексти

  • Православні з Франції, України, США, РФ та Нідерландів попросили вибачення у греко-католиків України

    "10 березня 1946 року, у Львові, Російська Православна Церква насильно включила Українську Греко-Католицьку Церкву до свого лона під тиском радянської влади. У той момент, коли учасники собору 8 і 9 березня голосували за «возз’єднання» своєї Церкви з Московським Патріархатом, усі українські греко-католицькі єпископи перебували у в’язниці під вартою. 216 священиків та 19 мирян, зібрані у львівському Свято-Юрському кафедральному соборі силами НКВД (попередника КГБ), здалися на милість «Ініціативній групі», керованій о. Гавриїлом Костельником та двома нововисвяченими православними єпископами – Антонієм Пельвецьким та Михайлом Мельником

  • Береги Ереба

    Ноктюрн для зраненої України Дені Кардіно «Але ж ідеться про людину!» Сен-Жон Перс Підіймись із цієї могили цієї ночі, розлий на своєму зневаженому обличчі ув’язнене світло, воду чисту, яку руки твої хотіли б піднести до мертвих вуст. Лише ти один з осяяного…

  • Виступ Президента України Петра Порошенка в Кнессеті Ізраїлю 23 грудня 2015 р.

    Шановний пане Голово, Високоповажні члени Кнессету, Пані та панове! Шалом! Перш за все хочу подякувати за високу честь виступити у Кнесеті – і серці, і мозковому центрі ізраїльської демократії. Щиро вдячний ізраїльській стороні, Президенту, Прем’єр-міністру та…

  • Чесність – як код демократії

    Наталія Безвозюк 22 грудня, 2015 Оксана Пахльовська і Ярослава-Франческа Барб’єрі – про Україну європейську, її історію, літературу і сьогодення Попри чималий опір середовища, Оксана Пахльовська, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», вкорінює україністику в…

  • «…Нічого, крім музики, тут немає…» Багателі Валентина Сильвестрова

    Костянтин Сігов «Слухати не обов’язково: нічого, крім музики, тут немає», – з таким невибагливим жартом дарує нам композитор власні нові диски. Вивільнення від найменшого відтінку зумисності допомагає дістати з обгортки тонкий кружок справжньої щедроти. З якого рогу…

  • Рятуючи Україну, Євросоюз в першу чергу рятує себе

    Через структурні вади євро, європейським політикам довелося стати справжніми майстрами у переповзанні від однієї кризи до іншої. Цю практику зазвичай називають копанням бляшанки по дорозі, хоча точніше було б описати її як копання бляшанки вгору, так що вона постійно скочується вниз. Але зараз Європа зіткнулася одночасно із щонайменше п’ятьма кризами. Чотири внутрішніх – євро, Греція, міграція та британський референдум щодо виходу з ЄС і один зовнішній – російська агресія проти України.

  • «Як громадянин Заходу, я покладаю великі сподівання на український приклад»

    Прикро, але серед європейських інтелектуалів не так багато тих, кому вдалося справді глибоко й об’єктивно осмислити ситуацію, в якій опинилася нині Україна. Надто великою виявилася спокуса підлаштувати Євромайдан, анексію Криму та російську агресію на Донбасі під якісь власні, вже сформовані ідеологічні або геополітичні переконання. Однак є й винятки. Один із них — французький філософ й дослідник тоталітарних режимів Філіп де Лара.

  • Інтерв'ю з французьким філософом Філіпом де Лара

    Дух і літера. UKRLIFE.TV  Професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму. Співпрацює як критик із відомим у Франції інтернет-виданням…

  • Переможна стратегія для України

    На початку цього року я пропонував стратегію для України, яка будувалася на тому, що санкцій проти Росії недостатньо. Їх потрібно з'єднати з політичним рішенням союзників України зробити все необхідне не тільки для виживання країни, а й для успішного проведення в ній масштабних політичних та економічних реформ, незважаючи на запеклий опір з боку російського президента Володимира Путіна. Санкції, хоч вони і необхідні, завдають шкоди не тільки Росії, але й європейській економіці. Навпаки, забезпечити процвітання української економіки було б корисно і Україні, і Європі.

  • «Нормальне життя»

    У критиці українських законопроектів про декомунізацію лунає цікавий аргумент: радянську епоху не можна сприймати виключно крізь призму злочинів радянського режиму, адже в ній були й позитивні аспекти. Вона давала змогу мільйонам жити нормальним життям, бути щасливими, вчитися, працювати. Аргумент не зовсім коректний, та може видатися переконливим, бо частка правди в ньому є.

Читати далі

Наші відео

Unable to get Youtube feed. Did you supply the correct feed information?

Персоналії

Login

Register | Lost your password?